Можливість отримати потрібну суму є лише частиною вибору. Не менш суттєві строк, проценти і комісія за видачу. Український проєкт МФОХА розміщує ці дані разом, використовуючи паспорти споживчих кредитів як основу карток ліцензованих МФО.
За описом МФОХА, кожна картка містить основні умови: суму та строк, процентні показники, комісію за видачу і вимоги до клієнта. Інформація має дату оновлення та походить із розкриття самої компанії. Проєкт не пропонує власних ставок замість документальних і заявляє про відбір до каталогу лише МФО з ліцензією НБУ.
Перед підписанням договору користувач має отримати інформацію про кредит, зокрема у паспорті споживчого кредиту. Саме там розкривають реальну річну процентну ставку, комісії та наслідки прострочення. Перелік показників ширший за рекламну пропозицію. Зручна подача може полегшити ознайомлення, але не звільняє від перевірки конкретних умов.
Олександр, засновник МФОХА, наголошує на простій меті: винести відомості з кредитного паспорта туди, де користувач обирає компанію. За його поясненням, сервіс виконує свою роль і тоді, коли помічена комісія стає причиною не оформлювати кредит.
За аналізом Опендатабота, що спирається на дані НБУ, у першій половині 2026 року щомісячна кількість договорів із МФО становила близько 700 тисяч. Повторні звернення також входять до цього показника. Тож ідеться про масштаб кредитних рішень, у кожному з яких важливо розуміти умови до моменту підписання.
Сам сервіс не надає кредитування. МФОХА не є фінансовою установою і не ухвалює рішень щодо видачі кредитів користувачам.